Живописна та театральна Мар’янівка

Історичні витоки  села Мар’янівка Бобринецького району мають давні корені та багату духовну спадщину. Вона дійсно, без перебільшення, є колискою українського драматичного театру. Оскільки тут проживав і похований батько видатної родини Лука Іванович Кропивницький, тут жили та створювали шедеври української класики М.Кропивницький,  Микола Сочеванова,  Іван Мар'яненка і Марко Петлішенко.

Та спочатку трохи історії. На землях, де зараз розташоване село Мар’янівка, життя вирувало з сивої давнини. Офіційна дата заснування 1841 рік,  та є думка що дата не точна, оскільки в 1781 році   секунд-майор М.Нечай купив  у вдови Витязевої володіння з 260 кріпаками та 3500 десятинами землі. З 1785 року село Витязівку перейменували на Нечаївку, ця назва зберігалася за ним до 1859 року.  Нечай мав три дочки. Одна з них Мар'яна одержала землю кріпаків і поселення назване на її ім'я с. Мар'янівка ( назва збереглася до цього часу).  Друга , Софія була видана заміж за Тихонова і одержала в придане землю, кріпаків, населення , яке назване на її ім'я Софіївка, тепер Зоряне. Третя видана заміж за поміщика Калігора. Їй виділена земля у с. Витязівці по правому березі річки Мертвовод. Ця частина села названа на ім'я зятя Калігора - Калігорщина-тепер вулиця І.С. Індика.

МАР’ЯНІВКА — село, центр сільської Ради, розташоване за 18 км на захід від районного центру. Орган місцевого самоврядування — Мар'янівська сільська рада. За даними 1960 років  населення — 546 чоловік. Сільраді підпорядковані також села Грузьке, Кірове, Куйбишеве, Нововолодимирівка, Осикувате, Степине, Ульяновка, Яблунівка.

Колгосп ім. Димитрова, центральна садиба якого містилася у Мар’янівці,— було багатогалузеве, високомеханізоване господарство, за яким закріплено 2480 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 2298 га орної землі, 60 га саду. Колгосп вирощував озиму пшеницю, соняшник і цукрові буряки. Розвивалося м’ясо-молочне тваринництво.

У восьмирічній школі працювало 15 вчителів навчалося 80 дітей. Функціонував  клуб на 400 місць, читачів обслуговувала бібліотека з фондом 7,9 тис. книг, працювали фельдшерсько-акушерський пункт,  поштове відділення.

Перший колгосп ім. Косіора у 1930 році очолював путіловський робітник-двадцятип’ятитисячник  І. В. Сергеев. У Мар’янівці споруджено пам’ятник Г. Димитрову.

З Мар'янівкою тісно пов'язана доля рідних і родичів видатного драматурга, письменника, театрального актора  М. Л. Кропивницького. Ім’ям якого названо обласний центр.

Тут провів останні роки життя його батько Лука Іванович. В Мар'янівці він помер і був похований у 1870 році. Поряд з його могилою поховано також рідну сестру М. Л. Кропивницького Ганну Луківну, матір корифея українського театру, відомого бандуриста Миколи Івановича Сочеванова, який до смерті матері проживав з нею у цьому селі.

Визначною постаттю  в історії  села  є народження на хуторі Сочеванов та проживання в  Мар’янівці видатного українського актора, народного артиста СРСР, режисера, педагога  І. О. Мар’яненко (Петлюшенко) (28 травня 1878—4 листопада 1962 рр.). 84 роки., який взяв псевдонім з назви села Мар'янівка, в якому проживав у дитинстві. Іван Олександрович був сином Олександра Лукича Петлішенка — рідного брата М. Л. Кропивницького, молодшого його років на вісім. Він мав прізвище своєї матері Петлішенко. На фото криниця з якої набирали воду Мар’яненки.

Рідний брат Івана — Петлішенко Марко Олександрович. Двоюрідний брат — Сочеванов Микола Іванович, син Ганни Луківни Кропивницької.

Творчість:

Твори: Автор книг «Минуле українського театру» (1953), «Сцена, актори, ролі» (1964).

Вистави: «Блакитна троянда» Лесі Українки, «Казка старого млина» С. Черкасенка (обидві — 1915), «Оборона Буші» М. Старицького (1917) та ін.

Ролі (понад 300): Хома Кичатий («Назар Стодоля» Шевченка), Гонта («Гайдамаки» за Шевченком), Омелько («Мартин Боруля» Карпенка-Карого), Дон Жуан («Камінний господар» Лесі Українки), Ярослав («Ярослав Мудрий» Кочерги), Жадов («Тепленьке місце» О. Островського), Тартюф («Тартюф» Мольєра).

Знімався у фільмах «Злива» (1929), «Фата моргана»  (1931),  «Коліївщина» (1933), «Прометей» (1936).

У селі Мар’янівка Бобринецького району Кировоградської області є свій музей історії села Мар’янівки, що розповідає про історію краю, демонструючи історично значущі предмети. Музей є головною визначною пам’яткою села. Рік його створення 1978. Значна частина експозиції музею історії с. Мар’янівки присвячена І.О.Мар’яненку: представлено особисті речі, одяг, фотографії, театральні афіші, книги, газети, журнали тощо.

Знаменитим є  колишній хутір Сочеванов (фото), з яким тісно пов'язані долі видатних діячів української культури Миколи Сочеванова, Івана Мар'яненка і Марка Петлішенка.

У другій половині 19 ст. на хуторах Сочеванов і Андріївка (Райок) Витязівської волості Єлизаветградського повіту Херсонської губернії жили чиншовики скнарного і підступного осикуватського поміщика Олександра Бредюкова, який за деякими версіями став праобразом Глитая із п’єси М. Л. Кропивницького «Глитай, або ж Павук». Цю п’єсу драматург завершив в Андріївці, тобто у володіннях цього поміщика — звідси і надіслав її видавцеві.

У 1856 на хуторі Сочеванова налічувалось 5 дворів, в Андріївці (Райок) — 39 дворів.

Нині про хутір Сочеванова нагадує прилегле до Осикуватого вибалка озерце Сичів став , колишня сільська гребля та столітні розлогі дерева.

Мальовнича природа Мар’янівки.  Тут в 1991 році засновано Чобіто́к — заповідне урочище місцевого значення в Україні.

Це – лісовий масив, посаджений сім’єю власників цієї землі ще в XIX столітті.

Основні деревні породи – берези, дуби і граби, є також ясени, клени, тополі. У підліску – плодові дерева і кущі лісового горіха. В урочищі гніздиться багато різних видів птахів. З тварин зустрічаються лісові лані, лисиці, зайці, сарна.. Два струмка, що протікають в заповіднику, є витоками річки Сугоклея (права притока річки Інгул, басейн Південного Бугу).