Дослідження Бобринецької балки

Лишайники та ліхенофільні гриби гранітних відслонень Бобринецької балки.

Український кристалічний щит у межах степової зони України завжди приваблював дослідників біорізноманіття завдяки утворенню мальовничих ландшафтів та унікальних біотопів з відслоненнями гранітних брил на денну поверхню. Такі біотопи збереглися в долинах малих степових річок, таких як Громоклія, Сугоклія, Мертвовод та ін. Треба відзначити, що лишайники та ліхенофільні гриби долин малих річок степової зони вивчені вкрай недостатньо. Так, у «Флорі лишайників України» [OXNER, 1956, 1968, 1993, 2010] є відомості щодо знахідок 26 видів лишайників на кам’яних відслоненнях по річці Сугоклія, яка є найближчою до території наших досліджень.

В місті Бобринець (Кіровоградська область) з заходу на північний-cxiд, протікає річка Бобринка, яка впадає в Сугоклію неподалік залізничного моста. В нижній течії цієї річки, яка отримала місцеву назву Бобринецька (Володимирська) балка, з обох боків відслонюються граніти Українського кристалічного щита, які вкриті різноманітними угрупованнями лишайників. Метою даної статі було дослідження лишайників та ліхенофільних грибів Бобринецької балки, як типових північно-степових біотопів долин малих річок з відслоненнями гранітів.

Матеріали та методи дослідження

Лишайники та ліхенофільні гриби збирали в чотирьох локалітетах у межах та околицях міста Бобринець, розташованих вздовж Бобринецької (Володимирської) балки під час експедиції 28 червня - 10 серпня 2016 року. Ідентифікація видів проводилась в лабораторії біорізноманіття та екологічного моніторингу Херсонського державного університету. Зібраний матеріал визначали за стандартною методикою [Smith et al, 2009]. Визначені зразки зберігаються в ліхенологічному гербарії Херсонського державного університету (KHER). Назви лишайників і ліхенофільних грибів та прізвища авторів при таксонах подано за Index Fungorum, з урахуванням останніх таксономічних змін.

Обговорення

На території Бобринецької балки нами було відмічено 69 видів лишайників та 14 видів ліхенофільних грибів. Основний аспект створюють лишайники, що колонізують експоновані гранітні поверхні Acarospora fuscata, Aspicilia cinerea, Bellemeria cupreoatra, Candelariella vitellina, Protoparmeliopsis muralis, Physcia dubia, Ramalina polymorpha, Rhizocarpon distinctum, Xanthoparmelia pulla, X. stenophylla тощо. Рідше зустрічались Lecanorct nipicola, Lecidea fuscoatra, Rifoplaca arenaria, Rhizocarpon lecanorinum, Scoliciosporum umbrinum. Прямовисні поверхні гранітних відслонень утворюють своєрідні затінені біотопи, де зустрічається низка рідкісних для гранітних відслонень видів, серед них Caloplaca demissa, Dermatocarpon miniatum, Lecanora swartzii, Ramalina intermedia, Pyrenodesmia diphyodes. В місцях тимчасових водостоків, які розтікаються по пласких поверхнях гранітів на схилах балки, утворюється карбонатна кірка після випаровування води. Ці ділянки гранітів репрезентують рідкісні угруповання епілітних лишайників для Українського кристалічного щита, де переважають представники порядку Lichinales. Тут були відмічені нові для рівнинної частини види лишайників Pyrenopsis subareolata та Thallinocarpon nigritellum, а також рідкісні для степової зони Endocarpon psorodeum, Lichinella stipatula, Peltula euploca. Звичайно такі угруповання були відмічені на вулканічних та карбонатних породах на південному узбережжі Кримського півострова [Khodosovtsev, 2002с]. На дрібнозсмі та рослинних залишках, які можна знайти у місцях занурення гранітних брил у грунт, зростають епігейні види лишайників,серед яких зустрічаються Blennothallia crispa, C/adonia pyxidata, C. rei, рідше — P/acynthiella icmalea, Placidium squamulosum, Polyblastia agraria, Enchylium tenax. В балці зростають поодинокі дерева Morus nigra, кора яких вкрита типовими нітрофільними лишайниками Massujkiella polycarpa, Physcia adscendens, Phaeophyscia orbicularis, Ph. nigricans, Rinodina pyrina, Xanthoria parietina.

3 14 видів ліхенофільних грибів, що відмічених в балці, лише Athelia arachnoidea [Naumovich, Khodosovtsev, 2008] та Erythricium aurantiacum [Gavrïlenko et al, 2009] наводили для Кіровоградської області. Всі інші види відомі лише з декількох місцезнаходжень в Україні. Цікавою виявилась знахідка Didymocyrtis ramaiinae (=Phoma ficuzzae Brackel), що утворює чорні некротичні плями на слані Ramalina polymorpha. Ця знахідка є фактично першою для рівнинної частини України, адже до цього вид наводили лише з Криму також у стадії анаморфи [KHODOSOVTSEV, 2013].

В цілому, біотопи Бобринецької балки репрезентують як типове для гранітних відслонень різноманіття лишайників та ліхенофільних грибів, так і рідкісні угруповання з переважанням представників порядку Lichinales, які поки що невідомі в межах відслонень Українського кристалічного щита. Ця територія цілком заслуговує на створення об’єкту природно-заповідно фонду місцевого значення - ландшафтний заказник місцевого значення «Бобринецька балка» площею близько 80 га.

Висновки

1. На території Бобринецької балки (місто Бобринець, Кіровоградська область) виявлено 69 видів лишайників та 14 видів ліхенофільних грибів, серед яких Didymocyrtis ramalinae, Pyrenopsis subareolata, Thallinocarpon nigritellum є новими для ліхенобіоти рівнинної частини України, 54 види є новими для Кіровоградської області.

2. Біотопи долини річки Бобринка репрезентують як типове для гранітних відслонень різноманіття лишайників та ліхенофільних грибів, так і рідкісні угруповання з переважанням представників порядку Lichiriales, що зустрічаються на експонованих поверхнях гранітів у місцях тимчасових водостоків.

3. Зважаючи на наявність природоохоронної, естетичної та рекреаційної цінності, ця територія є перспективною для створення ландшафтного заказника місцевого значення «Бобринецька балка» площею близько 80 га.

Подяки

Автори висловлюють подяку доценту кафедри біологічної та органічної хімії М.В. Шеврякову (Херсонський державний універси тет) за неоціненну допомогу в організації експедиції та представлені фотографії.

Олександр Євгенович Ходосовцев

Валерій Вікторович Дармостук