Сторінки

Дворянські родини Бобринеччини. Буховецьке.

Бухове́цьке — село в Україні, в Бобринецькому районі Кіровоградської області. Розташоване за 44 км. на південний захід від районного центру. Населення становить 583 осіб. Орган місцевого самоврядування — Буховецька сільська рада. У підпорядкуванні сільради також знаходяться села Маковіївка й Козаче.
Керуючись книгою «Історія міст і сіл УРСР»,Буховецьке було засноване кріпаками з Курської губернії, переселених сюди на початку XIX століття.     Звідки пішла назва села?
Землі Бобринецького району протягом багатьох століть були частиною Дикого Поля — офіційно незаселеної ділянки українського степу, яка розмежовувала три могутні державні утворення середньовіччя — Російську імперію, Османську імперію та Польське королівство. Це спричинилося до того, що перші постійні поселення регіону почали виникати лише в середині XVIII ст. у зв’язку з військово-економічним освоєнням краю російськими колонізаторами. Більшість тогочасних ойконімів була відантропонімною, оскільки в цей період визначальною була ознака «кому поселення належить». Так виникли назви поселень Іванівка— походить від імені «майора Ивана Васильєва, сына Михалчи» (ВАВН2, 1795), Буховецьке — від прізвища власника торгового дому Буховецького (ТВТК, XXVII, 10). 
Свої пошуки почала з найдавніших часів й дійшла висновку, що Буховецькі – дворяни з польсько-литовським корінням, що мали свій герб та землі. Станіслав Казимир Буховецький - метрикант і віце-регент великої канцелярії Великого Князівства Литовського.
«Выпись из книг Главного Трибунала Дел вечистых в Вильне производящихся 1715 года Августа 29 дня.
Пред нами Судьями Главного Трибунала В:К:Л: извоеводств, земель и поветов на текущий 1715-й г. избранными, представ лично Господин Иван Гриневицкий Федорович…
<…>
…дан в канцелярии нашей великой В:К:Л: 8 Марта 1689-го года царствования же нашого польского 15-го года у сей виписи из метрики привиллегий при печати В:К:Л: подпись следующая Канцлер В:К:Л Марциян Огинский а на другой стороне печати надпись сими словами за предстательством Марцияна Огинского Канцлера В:К:Л и старосты Мецибовского, Сидричинского, Немонойского, Дорсумского Старосты и Метриканта подпись сими словами Станислав Казимир Буховецкий Метрикант и вице-Регент великой канцелярии Великого КняжестваЛитовского.










Группа участников виленской революционной организации слева на право: сидят Петр Эмануэль Юндзилл, Эдмунд Вериго, стоят Станислав Буховецкий, Юзеф Ямонт.




Давня назва села Буховецьке - Олександрівка.
В записах В.М. Ястребова знаходимо: «Александровка (Буховецкой) на р. Гнилом Еланце. В Александровской волости, в 1 в. к с. от хутора П. К. Буховецкого и в полуверсте к з. от рч. Богодушной, по сторонам дороги — два кургана; тот, чтостоял вправо от нея, имел 130 арш. в окружности и 11/4 арш. высоты; при раскопке егомы нашли на уровне почвы 5 скелетов в разнообразных положениях; под одним из них лежал большой камень, а рядом найдены черепки и древесная труха; вместе с другими скелетами найдены небольшие глиняные горшки, один с ушками, другой с орнаментом в виде рельєфно выполненной веревочки. Посуда хранится в коллекции Елисаветградского реального училища. См. наше сообщение в ХІІ т. «Древностей» Моск. Арх. Общ. В 1 вер. от Александровки, на хуторе Н. К. Буховецкого, мы видели курган, расположенный на низменном месте (на огороде).

Трохи хронології:
Алфавіти поселень Бобринецького повіту
Пивовар А.В.
Алфавитный список владельческим и другого відомства селениям, состоящим в Бобринецком уезде, составленный из сведений, доставленных земским судом
 в 1856-м году
№ по порядку
Название селений и фамилия владельцов
число дворов
В 1-м стане
5
Александровка, помещиковБуховецких
30

Згідно Списку населених місць Єлисаветградського повіту, 1892 рік читаємо:
«Деревня Александровка (Буховецкая, Турунжева, состоит из 3 частей) с економией М.К. Буховецкого на левой стороне реки Гнилой Еланец».
 Населення на 1892 рік: кількість дворів – 34, кількість душ - чоловіків 104,  жінок 85, в тому числі місцевих селян - чоловіків 92, жінок – 79.

Список землевладельцев Елисаветградского уезда на 1908/1909 год Часть 1 (А-К)
v  Буховецкая Ольга Фердинандовна - вдова штабс-капитана, Никольская Евгения Петровна - жена коллежского советника
v  Буховецкий Максим Казимирович - поручик
Землі Петра Казимировича Буховецького межували з володіннями Петра Антоновича Вихляєва (с.Василівка, Ольгопольської волості, Єлисаветградського повіту).
Список дворянських родов, внесённых в Родословную книгу Дворянского Депутатского собрания Херсонской губернии: Буховецкий.
Во время генерального межевания пространства, занятыя под поселения, занимали по всему Елисаветградскому уезду площадь в 10.258,8 десятин , Буховецкая - 51.
У розміщеному нижче переліку дач наведені плати за наймання квартир, виявлені при подвірному перепису в селах кожної дачі. Доповнення зроблені тільки про умови найму, де їх вдалося добути при загальному дослідженні  повіту, а також про обсяги поземельного «чинша» в тих місцевостях, де існують «чиншовики», і про умови та величину  плати за наймання хат десятинщикам; в останньому випадку плата за наймання «економічної» (власницької) хати скрізь суворо відокремлена від плати за «свою» хату тобто хату побудовану десятинщиком на власницькійземлі.
«Дача 51. Буховецкая. В Скоричевой цены за квартиры от 3 до 15 р. (средн. —5?) в Васильевке (Осипова) от 5 до 20 (средняя— 10?) в Новоконстантиновке—4 —10 (средняя— 62/3), в Трудолюбовке—3—30 (средн.—81/2) в Криничной— 6—12 (средн. — 7), в Богдановке — 3—15 (средн.— 7?) в Вербовке—6 — 10 (средн. —6 р. 80 к), в Олейниковой—1—3 р., в Каменоватке—3? —10 (средн.— 6?), в Буховецкой—6 р. и в Новоселовке—3— 10 (средн. —6 р. в год). Плата работою существует в Олейниковой, Васильевке, Пономаревой (везде по 1 рабочему дню в неделю) и в Новоселовке ( убрать две десятины хлеба). В последней деревне один хозяин, нанимающий квартиру, должен работать без очереди, «послухать, як загадае». В Скоричевой за одни усадьбы десятинщики платят по 4 р., а в Трудолюбовке один еврей платит 25 руб. В Олейниковой некоторые построились на чужих усадьбах с тем, что по истечении 9 лет пост ройки остаются в пользу владельца усадьбы; платят по 1 р. в год».
Поділяючи Єлисаветградський повіт по якостям грунту на 4 смуги: Третя, південно-центральна, Костянтинівсько-Бобринецька, що лежить між Бугом і Інгулом.Чорнозем і підгрунтові глини менш піщані. Глибина чорнозему коливається від ¾ - 1 ½ ар., але частіше буває в ¾ - 1. Солонці трапляються тут частіше: на заході біля р. Гнилого Єланця, на землі      с. Рощахівки; по річці Арбузинці, біля с. Буховецьке на р. Громоклей .

В 1912 р в селі заснована земська школа (нині — Буховецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів). Перші вчителі Дондишев Іван Олександрович та Дондишева Євдокія Олексіївна.
За жовтневого перевороту 1917 р. заняття в школі були припинені. А вже  в 1920 - відновлено. У 1932 р. починає діяти 7- річна школа. З 1960 р діє восьмирічна школа у якій працювало 14 вчителів та навчалося 139 дітей. До 1991 р. -  Буховецька школа І-ІІ ступенів.

У 1928 році було створено ТСОЗ ім. 10-річчя Червоної Армії, у 1930-му — колгосп ім. Будьонного.
В Буховецькому містилася центральна садиба колгоспу «Росія», за яким було закріплено 4932 га сільськогосподарських угідь, в тому числі 71 га саду. Господарство спеціалізувалося на вирощуванні зернових і технічних культур з розвинутим м'ясо-молочним тваринництвом.
Функціонував будинок культури, бібліотека  з фондом 7,5 тисяч книг, фельдшерсько-акушерський пункт.
На фронтах Другої світової війни воювало 154 жителі Буховецького, 62 з них нагороджено орденами й медалями, 83 загинули. Під час окупації гітлерівці розстріляли кількох селян, які поширювали повідомлення Радінформбюро серед населення.

Споруджено пам'ятник воїнам, які полягли в боях проти фашистів.

Використані джерела:
1.      Пивовар А.В. Алфавіти поселень Бобринецького повіту.

2.      Голінатий О. П. Етимологія деяких ойконімів Бобринецького району Кіровоградщини.  
3.      Історія міст і сіл УРСР. Кіровоградська область.
4.      Список землевласників Єлисаветградського повіту на 1908/1909 роки. Частина 1.
5.      Гошкевич В.И. Клады и древности Херсонской губернии.- Херсон: Типография ЮГА».-1903.


5 коментарів: