Сторінки

Дворянські родини Бобринеччини. Кривоносове.

Рід землевласників Кривоносових

Серед дворянських родин нашого степового краю, переживших драму руйнації Запорізької Січі 1775 р., які прийшли сюди,як господарі, яскравим представником був Федір Кривоніс. Його іменем названо село Кривоносове Бобринецького району. Перші згадки про цю осбистість зафіксовані архівом України й датуються 1837 роком. У них говориться: "В 1782 р. освячено церкву Св. Миколая на землях секунд-майора Миколи Нечая і ротмістерші Витязевої. При церкві діяло церковно-приходське опікунство, головою якого був колежський секретар Федір Кривоносов."(№712 АУ).
Увібравши в себе дух 1812 року, демократ-патріот Кривоносов був не тільки землевласником-воїном, а й високоосвдченою людиною: володів трьома європейськими мовами. Закоханий у рідну землю, він став покровителем духовності Бобринеччини. За його кошти було розписано іконостас Св. Миколаївського храму с.Витязівки. Розпис робили наймані монахи грецького Афонського монастиря Іов та Борис (Архів Києво-Печерського монастиря №1138). на жаль доля цього найстарішого храму досить сумна. У 30 роки минулого століття влада його знищила.  

          

          Адрес-Календарь Херсонской губернии на 1866 год ...

·                     Гласные Елисаветградскаго уезднаго земскаго собрания

От землевладельцев :
·                     Кривоносов Федор Андреевич губернский секретарь
·                                                        Кривоносов Федор Андреевич
·          (1866) в 1866 В 1866 в Елазаветградск.у. Херсонск.губ. Кандидат коллежский регистратор [Адрес-календарь Херсонской губернии на 1866 г.]

За переписом 1858 р. в селі Кривоносове налічувалось 38 дворів і проживало 209 чоловік.
У 1883 році проживало 438 жителів та нараховувалось 72 двори, з них - 62 бідняцькі.
За національним складом всі жителі були записані малоросами. Із 438 жителів - 430 не вміли читати і писати .
У 1883 - 1885 рр. за соціальним складом було: 2 господарства десятинщиків і 1 господарство дворянське.
Робочий склад десятинщиків - 14 чоловіків і 7 жінок.
За 1885 р. статистичні дані такі: колишні поміщицькі селяни - 62 господарства, міщан - 3, десятинщиків - 6, дворян - 1.
Основним заняттям населення було землеробство, скоторство, конярство. Ремеслом займалось 2 чоловіки, ковальством - 1 чоловік.
В господарствах було 3 вітряки, парова машина, кузня, 88 возів, 3 гарби, 27 плугів, 9 рал,119 борін, 116 коней, 161 волів, 159 великої рогатої худоби, 148 овець, 63 свиней.
Число приватних власників становило 29, селянських - 58, дворян - 1. На 58 селянських дворів припадало 407 десятин землі, а в поміщика її було в 3,5 раза більше. (за результатами подвірного перепису Єлисаветградського повіту 1883-1885 рр. м. Херсон 1886 р. ст. 48, 49, 106, 107, 372, 373.)

На 1899 р. великими землевласниками були:
Кривоносов Іван Іванович - дворянин, мав 619 десятин землі і в с. Олександрівка ще 678 десятин.
Кривоносов Андрій Іванович - дворянин, 619 десятин і в с. Олексадрівці ще 678 десятин.
Кривоносова Маряна Іванівна - 1197 десятин землі.
Кривоносови, вдова Катерина Григорівна, дочка Марія Федорівна мали 957 десятин землі.
Досить вагомий факт - капітал вдови Маряни Іванівни Кривоносової готівкою 3000 крб. і процент на капітал 99,75 крб. згідно з волею останньої віддавали на пожертвування. Постановою Єлисаветградської Думи від 12.12.1900 р. було запропоновано із капіталу "раздавать ежегодно бедным жителям христианского вероисповедования к праздникам святой Пасхи и Рождества Христова".
Рід Кривоносових був невеликим, але поважним і інтелегентним. Молодший брат - Іван Іванович отримав європейску освіту. Помер Кривоносов наприкінці 80-х. років 19 ст. і був похований у камінному склепі на лівому березі р. Мертвовід в спеціальному мавзолеї. Дослідження історика-краєзнавця Г. Семеська та перекази старожилів села підтверджують той факт, що тіло було забальзамоване,а усипальня була зроблена у вигляді куба-саркофага з православним хрестом зовні та неповторною кришталевою кришкою з бозовою основою червоного дерева. Це була рідкісна для нашого краю споруда, стіни якої було викладено тесаними блоками кольорового граніту. Щілини між ними заливали сіркою. На стінах - гаки,а в них вставлені металеві вінки, навколо - ікони, розписи. У центрі стояла труна-саркофаг, у якій лежав, як тоді говорили, "заспиртований пан".

Відомості про плани земельних ділянок в архівно-історичній колекції Кіровоградського краєзнавчого музею

Пивовар А.В., Пєший О.І., Шляховий К.В.
(КОМ 6485 – АИ № 1050)
План Херсонской губернии Елисаветградского уезда Витязевской волости при деревнях Лозоватке, Федоровке, Анновке, Катериновке и Каменоватке владения наследников Эмануила Христиановича Мертенса: Александра, Генриха, Эмануила и Якова Эмануиловичей Мертенс в количестве 1894 дес. 866 кв.саж. земли удобной и неудобной.
На плане указаны смежные земли Мартына Черникова, Фридриха Яковлевича Еннера, Ивана и Карпа Безсоновых /д. Русановка/, д. Лозоватки М.А.Грохольской и Безсоновых, мещан Безсоновых, землевладельца Падалки, крестьян-собственников м. Витязевки, землевладеицы Каллагеорьевой, разных мещан при речке Мертвовод, крестьян-собственников м. Дончино, д. Лозоватки владения Альбранда, крестьян-собственников д. Лозоватки, Якова Кутина, Ильи Кривоносова, Константина Черникова и владельца Степана Трофименко. 

Революційні події 1917 року знесли не лише помістя та майно Кривоносових, а й усипальницю. Розлютовані селяни викинули тіло пана з труни.  Згодом сторож панського двору поховав покійника на території маєтку. Гранітні блоки із зруйнованої усипальниці й понині служать перехідним містком через р. Мертвовід біля так званої "Червоної" криниці ( панської). Доля ж родини досі не відома, окрім того факту, що в ті далекі роки невістка Кривоносова з двома дочками ледве змогла виїхати в Європу. Згідно архівних даних Кривоносова Маріанна Іванівна похоронена на цвинтарі Петропавлівської  церкви.

Цвинтар в огорожі Петропавлівської церкви.
(Архівні документи як джерело місцевої некрополістики)
Кривоносова Маріанна Іванівна, вдова дворянина, померла від виснаження тривалою хворобою у віці 73 років 28 грудня, похована 30 грудня 1899 року [14, 368]. Власниця будинку в м. Єлисаветграді та маєтку в Єлисаветградському повіті при сільці Олександрівці Витязівської волості, який дістався їй від Сави Андрійовича Кривоносова, можливо, її чоловіка [20, 29 зв].

12 січня 1896 року засновано школу грамоти - Кривонісівську церковно-приходську школу Витязівського приходу. Школа знаходилась в пристосованому приміщенні. Навчання здобували 38 учнів - 33 хлопчики і 5 дівчаток.
Завідував школою священик Андрій Яхонтов. Священик Іоан Чернявський і Василь Фіркало (Фуркало) були вчителями. У 1910 (1912) році відкривається земська школа, в якій навчалось 87 учнів, з них - 70 хлопчиків і 17 дівчаток.
У 1904 р. організовується Товариство селян (приватних землевласників), в яке входили:
1. Білоуси: Авакум - 2 десятини землі
2 Філіп - 2д.
3 Яків - 7д.
4 Борзик Каленик- 5д.
5 Борзик Іван - 5д.
6 Євладенко - 2д.
7. Митрофан - 2д.
8. Зозуля Тихон - 2д.
9. Івашов Калістрат - 13д
10. Лиходей Анісім -1д.
11.Лиходей Федір - 2д.
12. Ляшенко Кузьма.-1д.
13. Лугові: Максим - 1д.
14. Марк - 2д.
15. Прокопій - 5д.
16. Іван - 8д.
17. Малий Каленик - 1д.
18.Пономаренки: Трохим - 1д
19. Мефодій - 3д.
20. Василь - 4д.
21. Михайло - 1д.
22. Слободянюк Степан - 2д.
23.Шитик Матвій Іванович - 3д.
24 Шитик Онисія Філіповна - 3д.
25. Щербина Омельян - 12д.
26. Чуян Михайло і Лукерія Олександрівна - 5д.
На 1916 р. існували такі населені пункти:
Село Кривонісівка - 112 господарств із 697 чол.
Хутір Криничуватий - 2 господарства із 10 чолові
Кривонісівське товариство - 30 господарств із 203 чол.


Немає коментарів:

Дописати коментар