Дворянські родини Бобринеччини. Витязівка (Нечаївка).

Секунд-майор Микола Нечай та його землеволодіння.

Вперше поселення під назвою Витязівка зустрічається в документах 1781 року. Того року секунд-майор М.Нечай купив його в у вдови Витязевої з 260 кріпаками та 3500 десятинами землі. З 1785 року село перейменували на Нечаївку, ця назва зберігалася за ним до 1859 року. А потім поселення аж через сімдесят п’ять років  знову повернуло попереднє титло – Витязівка. Очевидно рід Нечаїв або вимер, або перебрався на нові терени. Чи вів рід корені від знаменитого козацького полковника часів Хмельниччини Данила Нечая (фото) або його братів Матвія, Івана та Юрка - невідомо. Але є припущення, що корені роду закладено саме Іваном Нечаєм. 

На час ліквідації кріпосного права у Витязівці налічувалися 62 двори, в яких проживало 367 жителів.

Нечай мав три дочки. Одна з них Мар'яна одержала землю кріпаків і поселення назване на її ім'я с. Мар'янівка ( назва збереглася до цього часу). Друга , Софія була видана заміж за Тихонова і одержала в придане землю, кріпаків, населення , яке назване на її ім'я Софіївка, тепер Зоряне.

Третя видана заміж за поміщика Калігора. Їй виділена земля у с. Витязівці по правому березі річки Мертвовод. Ця частина села названа на ім'я зятя Калігора - Калігорщина-тепер вулиця І.С. Індика.

В центрі села в 1795 році був збудований і освячений Свято-Миколаївський храм, дубовий , однокупольний, розписаний греками з афонського монастиря. Це був один із перших храмів на Півдні України, а його дубовий, різний іконостас був виконаний у дійсно козацьких традиціях - світлих, м'яких тонах.

Важливий той факт , що при церкві була організована церковно-приходська Рада "попичительства" головою , якої був колезький секретар Федір Кривоносов - в честь нього назване село Кривоносове (тепер Червонозорівка).

Священиком в ній був знатний мовознавець і любитель старожитностей краю - Стефан Козачінський, який міг вести літургію старослов'янською, грецькою, російською та українською мовами.

В 20-роках XIX століття було частково знищено церкву (зірвано купола, побиті ікони, іконостас) а приміщення було пристосовано для роботи в ньому сільського клубу. Це приміщення зберігалось до 60 -х років. Потім було знищене.

Біля церкви були також поховання поміщиків с.Витязівки та навколишніх сіл. Церква побудована в такому стилі, як у селі Витязівка збереглася до теперішнього часу в одному з районів м.Києва.

В архіві України, що датується 1837 роком говориться: "В 1782 р. освячено церкву Св. Миколая на землях секунд-майора Миколи Нечая і ротмістерші Витязевої. При церкві діяло церковно-приходське опікунство, головою якого був колежський секретар Федір Кривоносов."(№712 АУ).

З 1869 року при волосному правлінні діяла парафіяльна школа , де навчалося 63 учні.

У 1885 році відкрилася церковнопарафіяльна школа на 47 дітей. Навчання було платним, тому більшість дітей бідняків не мали змоги її відвідувати. 1885 році з 656 жителів Витязівки грамоту знали лише 20 чоловіків.

З 1865 року Витязівка одержала статус містечка і стала волосним центром. На 1885 рік тут мешкало 775 чоловік, налічувалось 7 підприємств, які переробляли сільськогосподарські продукти, було 7 крамниць, щотижня відбувалися базари.

Історична довідка:  

Поселення Херсонської губернії за повітовими алфавітами 1856 року

Алфавіти поселень Бобринецького повіту

Пивовар А.В.

Алфавитный список владельческим и другого ведомства селениям, состоящим в Бобринецком уезде, составленный из сведений, доставленных земским судом в 1856-м году

№ по порядку	Название селений и фамилия владельцов	число дворов
	В 1-м стане
62	Витязевка, поручика Грузевич-Нечая	62
	Земельні банки Новоросійського краю Фонди земельних банків Одеського архіву Фонд 249: Земський банк Херсонської губернії, Опис 1 (1864-1920) Справи 601 – 700 Пивовар А.В., Пєший О.І., Шляховий К.В.
659	Тоже землевладельца Елисаветградского уезда, корнета Александра Вячеславовича Грузевич-Нечая при д. Марьяновке (04.06.1874-24.09.1897)

        ГЕНЕАЛОГИЧЕСКАЯ РОСПИСЬ РОДА ГРУЗЕВИЧ-НЕЧАЙ

1 ПОКОЛЕНИЕ
1. Вячеслав Николаевич ГРУЗЕВИЧ-НЕЧАЙ (? — †?), ротмистр, дворянин. Внесен в дворянскую книгу по Киевской губернии.
Жена – Александра Павлова (? — †?).

2 ПОКОЛЕНИЕ
2 (1). Александр Вячеславович ГРУЗЕВИЧ-НЕЧАЙ (9 марта 1831, Херсон — †?), корнет, из дворян, православного вероисповедания. Крещен 15 марта 1831 г. священником привозной Свято-Духовской церкви Феодором Диаковским. Восприемники: генерал-майор Лев Иванович Кошенбар и подполковника Ивана Фомина Нетбека жена Анна. В службу вступил унтер-офицером в 1851 г. За отличие по службе произведен в корнеты 20 сентября 1852 г. По болезни уволен от службы 3 февраля 1854 г.
Жена 1 – Агафья Иоанновна ВАЩЕНКОВА (1839 — †23 мая 1871), дочь помещицы Домны Ващенковой. Брак повенчан 20 января 1857 г. в Николаевской церкви в 9-м кавалерийском округе селения Казанка. Умерла от чахотки. Погребена 25 числа. Совершил погребение причт Елисаветградской Кавалерской Покровской церкви.
Жена 2 – Евгения Федотова (? — †?).

3 ПОКОЛЕНИЕ
3 (2, 2). Владимир Александрович ГРУЗЕВИЧ-НЕЧАЙ (13 ноября 1875, Елисаветград Херсонской губ. — †?). Крещен 17 ноября того же года. Восприемники: отставной поручик Степан Иоаннович Козловский и жена отставного ротмистра София Александровна Зверева. Таинство крещения совершил настоятель Елисаветградского Успенского собора, протоиерей Фома Еленевский с псаломщиком Авениром Дьяковым.
Окончил полный курс наук в Императорском университете Святого Владимира в 1898 г. с дипломом 2-й степени. С 1898 г. определен на службу младшим кандидатом на должность по судебному ведомству при Киевской судебной палате. Исполнял обязанности судебного следователя (1899). Произведен в губернские секретари со старшинством с 27 июня 1898 г. В 1900 г. переведен в штат канцелярии генерал-губернатора.
Произведен в чин коллежского секретаря за выслугу лет с 27 июня 1900 г.

Постановлением Калужского губернского правления назначен старшим чиновником особых поручений сверх штата с 10 октября 1901 г. Переведен делопроизводителем Калужского губернского попечительства детских приютов. Прикомандирован в дер. Ракитное Жиздринского уезда 7 июля 1902 г. для передачи распоряжений его превосходительства старшему советнику губернского правления Флерову.
Назначен младшим штатным чиновником особых поручений при губернаторе 12 августа 1902 г., председателем 2-й приемной комиссии в Калуге по комплектованию войск лошадьми 18 августа 1902 г. Произведен в титулярные советники со старшинством с 27 июня 1903 г. Утвержден в должности секретаря Калужского отдела попечительства о глухонемых 18 декабря 1903 г. Переведен на должность секретаря Калужского губернского по земским и городским делам присутствия 8 июня 1905 г. Приказом по гражданскому ведомству от 16 сентября 1907 г. произведен в коллежские асессоры. В 1909 г. назначен кандидатом на должность земского начальника направлен на 1-й участок в помощь Садыкову, затем к временному исполнению обязанностей земскогот начальника 3-го участка Калужского уезда. 20 июня 1909 г. назначен земским начальником 3-го участка Калужского уезда. За выслугу лет произведен в чин надворного советника.
Награжден орденом Святой Анны 3-й степени, Святого Станислава 3-й степени, темно-бронзовой медалью для ношения на груди за труды по всеобщей переписи (1897), медалью Красного Креста в память участия в деятельности общества Русско-Японской войны (1904 – 1906) и медалью в память 300-летия дома Романовых.
В Калужском уезде владел землею в количестве 435 десятин. У него был еще брат и сестра.
Жена – Варвара Семеновна АЛЕКСЕЕВА (1880 — †?), дочь надворного советника.

4 ПОКОЛЕНИЕ
4 (3). Александр Владимирович ГРУЗЕВИЧ-НЕЧАЙ (14 октября 1902 — †?)

ИСТОЧНИКИ:
1. ГАКО, ф. 66, оп. 2, д. 3151 за 1913 – 1917 гг.

Российская империя: административно-территориальное деление (1708–1917)

Городские поселения Российской империи (1708–1913 гг.)

Витязевка (Нечаевка)
1860/1865 — местечко, Елисаветградский уезд, Херсонская губерния
1913 — село, Елисаветградский уезд, Херсонская губерния

Витязевская волость

Площадь 266,0 квадратных верст. Дворов 1151. Жителей обоего пола 6091. Участок пристава г. Бобринца. Земский участок 5. Адрес волостного правления - г. Бобринец Елисаветградскаго уезда, оттуда в с. Витязевку.

Православные церкви в волости были в с. Витязевка (Нечаевка), с. Николаевка (Бабанка, Дворянское). Еврейский молитвенный дом в волости был в д. Дончино.

Волостной центр - с. Витязевка (Нечаевка) - р. Мертвовод, дворов 145, жителей 640 (340 муж., 300 жен.), волостное правление, православная церковь, школа грамотности 42 уч., (27 м., 15 ж.), земская почтовая станция, 3 лавки, винная лавка, корчма, уездный город в 65 верстах, станция ж.д. Ново-Украинка в 45 верстах. Пароходная пристань Вознесенск в 75 верстах.