Сторінки

понеділок, 25 травня 2020 р.

Вода з дитинства

Для багатьох жителів Бобринця колонки – спогад дитинства. І хоча вода у них із водопроводу - її любили пити. Цей не хитрий пристрій для подачі води розташовувався майже на кожному перехресті вулиць міста. Зазвичай вони були пофарбовані в синій колір та складалися з водопіднімної труби і колони зі встановленим на ній важелем (чи вентильною ручкою). Важіль при розташуванні попереду був споряджений виїмкою, куди вішалося відро. Інколи, біля колонок стояли черги людей , що наповнювали свої відра життєдайною рідиною. 
Така, звична для мене, колонка розташовувалася й на вуглу вулиць Базарної та Щасливої, з якої щодня, ми школярами, пили пригорщами воду. В спеку умивали обличчя, та навіть інколи, підставляли ноги під холодний колонковий струмінь.  Аби не бігти додому, і щоб якомога довше погуляти на вулиці, спрагу втамовували саме з таких міні-водокачок.
Сьогодні переваги централізованого водопостачання у порівнянні з необхідністю набирати воду з колонки – очевидні. Але й  можливості, скажімо в парку М.Кропивницького,  напитися джерельної води немає. Тож, було б добре, якби такі локальні водяні колонки “доставляли” воду з артезіанських свердловин міста.  

З переказів старожителів єврейської діаспори Й.Я.Каневського, С.І.Андрашкіна та Л.М.Паладія на  території нинішнього парку ім. М.Кропивницького знаходилася унікальна памятка природи та людської праці, яка отримала від наших батьків назву «Живий коловорот води». Це джерело-криниця було збудовано Іудохристиянами в кінці ХVІІ на початку  ХVІІІ ст., а очищене й окультоване в 1767-1769 роках. Глибина 20-22 м, ширина 1,5 м. Запас води був невичерпний, оскільки під джерелом знаходиться надпотужне озеро цінних водних запасів

Немає коментарів:

Дописати коментар