Малодосліджене с. Водяно-Михайлівка (Березівка) Бобринецького району

Згідно сучасних енциклопедичних даних: Водяно-Михайлівка, село в Україні, в Бобринецькому районі Кіровоградської області. Населення становить 8 осіб. Орган місцевого самоврядування — Новоградівська сільська рада.

Поблизу Березівки досліджено курган з похованням доби бронзи (ІІ тисячоліття до н.е.)

В статті О.П. Голінатого «Етимологія  деяких ойконімів Бобринецького району Кіровоградщини читаємо: « На місці села Водяно-Михайлівка в другій половині XIX ст. існував хутір Приют: Пріють (ТВТК, XXVII, 10), Приютъ Богодаровка (К1883); Пріють Богодаровскій х. (СНМ-ХГ, 179). Це було одне з поселень, що виникли за розпо­рядженням Новоросійського керівництва з метою уникнення нещасних випад­ків на деяких шляхах і названі приютами (ВСОРИ-Н), пор.: приют — «1) притулок; 2) у дореволюційній Росії — доброчинний заклад для одиноких і незаможних» (СУМ, VIII, 107).

Сучасна назва села Водяно-Михайлівка є відой-конімним утворенням за аналогією до історичної назви села Березівка цього ж району: Березівка (АТП-УРСР, 1947), колишня д. Водяно-Михайловка (Деревицкое, Деревищина) (СНМ-ХГ, 230), раніше Деревицкое (вниз за течією на схід) (К1883) < Водяна (Деревицкаго) (вниз за течією на схід) (ТВТК, XXVIII, 10). В. В. Лобода вказував, що перейменування Водяно-Михайлівки на Березівку по­ в’язане зі збігом однойменних поселень , проте сучасна назва Водяно-Михайлівка виникла замість Приюту приблизно одночасно зі зміною історичного ойконіма Водяно-Михайлівка на Березівку. Можливо, процес перейменування був мотивований назвою місцевої балки  або особливостями ґрунтів».

Отож на зміну назви села Приют прийшла Водяно-Михайлівка, згодом Березівка.

Згідно списку населених місць Херсонської губернії за 1859 рік «Водяно-Михайловка, Деревицкая, Андреевка при балке Водяной 32 двора около 240 человек».

В виданні Губернського статистичного комітета за 1896 рік «Список населених місць Херсонської губернії» вказано: Водяно-Михайлівка (Деревицкое, Деревищина) село на річці  Громоклея,   , дворів 68, жителів 372(183 чол.189 ж.), 2 крамниці, у повітове місто 70  верст ,  до волосної та земської поштової станції Кетрисанівка 10 верст.

У 1930 роках  село у складі Бобринецького району Одеської області, підпорядковане Кетрисанівській сільській раді.

У 1945 році  Водяно-Михайлівку перейменовано на  Березівку.

Із спогадів сучасника: «Батьківщина мого батька Наумова Івана Петровича село Деревицкое, Митрофанівка, які знаходились неподалік траси Бобринець-Миколаїв, поблизу Кетрисанівки та Костомарівки. Від Митрофанівки йшла розвилка  балки, що давала початок декільком селам. В Деревицком в кінці 19 ст. проживали родини Наумови та Рижикові. Село розташовувалось на мальовничих ставках, які йшли чередою один за другим. Існувала початкова російська школа. Моя бабуся Марфа Чєрняєва (народилась 1900року) – із заможних селян, вийшла заміж за Петра Івановича Наумова. Неподалік було село, здається,  Два Ставки, куди родина переїздила після розкуркулювання. Розповідали, що в ці місця переселилася поміщиця Деревицкая з Воронежу».

В підтвердження цих слів знаходжу дані : Херсонские Епархиальные Ведомости. – 1901. - №14. – С. 247. В 1901 году в состав членов церковно-приходского попечительства при Троицкой церкви с. Кетрисановки входили:  Дамиан Черняев.

Аналізуючи історичні дані села припускаю, що Приют графа Дмитра Єрофійовича Остен-Сакена, що народився на Єлисаветградщині у 1790 році, знаходився саме в с.Водяно-Михайлівка Кетрисанівської волості Бобринецького повіту Херсонської губернії на  річці Богодушна. Назву села підтверджує військова карта.

Граф Дмитро́ Єрофі́йович О́стен-Са́кен (нар. 1790, пом. 1881, маєток Приют, Єлисаветградський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія) — російський військовий діяч, генерал від кавалерії, перший почесний громадянин Єлисаветграда (1864 рік). Член Державної Ради Російської імперії у період 1856—1857 років.

Достеменно місце знаходження «Приюту», родинного гнізда Остен-Сакенів — вихідців із Курляндії — невідоме. Є думки, що то було село Драчове (нині у складі Федорівки Кіровоградського району Кіровоградської області). Після тривалих пошуків з'ясувалося, що нині «Приют» входить у межі села Лозуватки Компаніївського району. Ніхто у навколишніх селах про славетного генерала і не чув, жодного сліду його перебування на цій землі виявити не вдалося.

Наведу декілька фактів щодо знаходження Приюту Остен-Сакена:

1.  Географічний. Приют знаходився «в 70 верстах от Елисаветграда». (1 верста - 1 066,781 метра) . Маємо 75  км. Якщо врахувати, що до Бобринця 48км. + 25км. до Новоградівки, то відстань співпадає. Звернувшись до того ж видання Губернського статистичного комітета за 1896 рік «Список населених місць Херсонської губернії» маємо: Водяно-Михайлівка (Деревицкое, Деревищина) село на річці Громоклея,  до повітового міста 70 верст.

2.  Документальний. 15 травня 1875 року настоятелем Миколаївського собору,  архієпископом Херсонським і Одеським Леонтієм охрещено знаменитого героя війни 1812 року та Кримської кампанії графа Остен-Сакена. За документальними даними, саме в Бобринці графа охрещено. У знак вдячності він пожертвував церкві значні кошти для придбання церковного приладдя та грецький іконостас 16 – 17 ст., що зберігалися тут до недавнього часу. Припускаю, що родинне гніздо знаходилось неподалік м.Бобринця.

3. Згідно Алфавіту поселень Бобринецького повіту під номером 234 власником поселення Приют є граф Остен-Сакен, з кількістю дворів – 8.

Поселення Херсонської губернії за повітовими алфавітами 1856 року

Алфавіти поселень Бобринецькогоповіту

Пивовар А.В.

Алфавитный список владельческим и другого ведомства селениям, состоящим в Бобринецком уезде, составленный из сведений, доставленных земским судом в 1856-м году

№ по порядку	Название селений и фамилия владельцов	число дворов
234	Приют, графа Остен-Сакена	8

             Бібліографічне посилання: Усенко П.Г. ОСТЕН-САКЕН Дмитро Єрофійович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=OstenSaken_D (останній перегляд: 12.07.2017).