Сторінки

понеділок, 25 травня 2020 р.

Вода з дитинства

Для багатьох жителів Бобринця колонки – спогад дитинства. І хоча вода у них із водопроводу - її любили пити. Цей не хитрий пристрій для подачі води розташовувався майже на кожному перехресті вулиць міста. Зазвичай вони були пофарбовані в синій колір та складалися з водопіднімної труби і колони зі встановленим на ній важелем (чи вентильною ручкою). Важіль при розташуванні попереду був споряджений виїмкою, куди вішалося відро. Інколи, біля колонок стояли черги людей , що наповнювали свої відра життєдайною рідиною. 
Така, звична для мене, колонка розташовувалася й на вуглу вулиць Базарної та Щасливої, з якої щодня, ми школярами, пили пригорщами воду. В спеку умивали обличчя, та навіть інколи, підставляли ноги під холодний колонковий струмінь.  Аби не бігти додому, і щоб якомога довше погуляти на вулиці, спрагу втамовували саме з таких міні-водокачок.
Сьогодні переваги централізованого водопостачання у порівнянні з необхідністю набирати воду з колонки – очевидні. Але й  можливості, скажімо в парку М.Кропивницького,  напитися джерельної води немає. Тож, було б добре, якби такі локальні водяні колонки “доставляли” воду з артезіанських свердловин міста.  

З переказів старожителів єврейської діаспори Й.Я.Каневського, С.І.Андрашкіна та Л.М.Паладія на  території нинішнього парку ім. М.Кропивницького знаходилася унікальна памятка природи та людської праці, яка отримала від наших батьків назву «Живий коловорот води». Це джерело-криниця було збудовано Іудохристиянами в кінці ХVІІ на початку  ХVІІІ ст., а очищене й окультоване в 1767-1769 роках. Глибина 20-22 м, ширина 1,5 м. Запас води був невичерпний, оскільки під джерелом знаходиться надпотужне озеро цінних водних запасів

четвер, 20 лютого 2020 р.

Історії життя однієї родини

Семен та Хівря   Цибульники  мали землі на території с.Степівка та с.Караказелеве - 200 десятин власної землі, 50 десятин орендованої та 8 пар коней. Хівря Хомівна (дівоче Хоменко) з чоловіком Семеном ростили 5 дітей: сина Івана, доньок - Варвару, Федору, Дуню, Феню.  Жінка відносилася до віруючих людей, дотримувалася церковних постів. Була стрункою й високою на зріст, що з роками змушувало ходити  з клюкою. Хівря  Хомівна (1840 - 1956рр.)  працювала нянею Льва Бронштейна. Зі спогадів Ігоря Івановича Сулімова: «Одного разу, коли Льовка приїздив додому  з навчання, вчинив переполох батькам. Він виготовив таблички з надписами «цар», «цариця», «Столипін» та ін.. прикріпив до панських свиней й випустив їх з огорожі. Давид Бронштейн бігав по подвірїй нарікав на сина, боячись огласки. 
На початку 1900-х родина переїхала в Бобринець й купила вчительський будинок Русолів на вулиці Калініна. Саме тут відбулося розкуркулення заможної сім’ї, яка працювали на своїй землі, була хазяйновитою та ініціативною. Хівря Хомівна з гумором тлумачила значення слів: «Не збагну, як  друг став товаришем?»
Донька Федора вийшла заміж  за Івана Семеновича Сулімова, який загинув на фронті та від якого мала сина Івана. Семен Сулімов брав участь в будівництві Вознесенського собору.
Іван Іванович Сулімов під час Другої світової війни, будучи підлітком, займався розповсюдженням партизанських листівок за що був схоплений німцями та приговорений до розстрілу. На розі вулиць Калініна та Базарній жив поліцай, який сповістив матері про намір винесення вироку завтра вранці. Жінка віддала всі збереження, зокрема родинне золото поліцаю. І ввечері Іван отримав папірець з словами: «Попросишся в 2 години ночі в туалет». Іван так і вчинив. Вийшовши на подвіря тюрми (приміщення поліклініки) нікого поруч не було, а в огорожі не доставало кілька дощок, що давало змогу залишити катівню. Хлопець стрімголов побіг до Кубинського парку. Там певний час переховувався поки мати з собакою Гердою не знайшла його та відправила в Червоний Землероб в хованку. В схроні  перебувало близько 20 осіб. Вдень ніхто не залишав хованки, лише вночі чоловіки по черзі виходили вдихнути свіжого повітря та закурити самокрутки.
Після звільнення міста в березні 1944 року Іван пішов добровольцем на фронт. Потрапив в музичний взвод. Брав участь в параді Перемоги в Берліні. Грав в музичному оркестрі на баритоні.
Після війни вступив до  Київського медичного університету, де керував духовим оркестром закладу. Вдень навчався. А вечорами грав  в Київському національному оперному театрі, звідки кошти надсилав матері до Бобринця.


пʼятниця, 5 травня 2017 р.

Школа громадянина запрошує дітей та підлітків!

Вже декілька років в районній дитячій бібліотеці збираються небайдужі до    свого району, своєї громади, вулиці, місті та держави підлітки та діти. Бо там, де небайдужість, народжується відповідальність, розуміння та процвітання. Школа громадянина створена для тих, хто готовий брати на себе відповідальність за свої слова та вчинки, а головне має на меті поширювати ці ідеї. Тож, 5 травня 2017 року відбулося чергове засідання Школи, учасниками якого стали учні 9-10 класів загальноосвітніх шкіл району. В диспуті «Не порушуйте наші права» взяв участь начальник Бобринецького бюро правової допомоги Ніколаєнко Денис Володимирович, який наголосив , що демократичні цінності та інструменти, права та обов’язки громадян, соціальні інститути та ініціативи, громадянська активність - все це складники успішного та стабільного розвитку суспільства.

Школа громадянина запрошує всіх дітей та підлітків району, що намагаються більше дізнатися про свої права та обов’язки, відвідати районну дитячу бібліотеку та взяти участь в наступному засіданні, що відбудеться в формі вікторини «На щасливе дитинство ми маємо право».  

понеділок, 10 квітня 2017 р.

«Книгоманія -2017» в Бобринецькій районній дитячій бібліотеці

Бути кращим завжди складно й відповідально, особливо коли мова йде про найкращого читача району. Десятки перечитаних  книжок, хвилювання, святковий настрій та вранішня дорога. З усіх куточків Бобринеччини до районної дитячої бібліотеки приїздили переможці ІІ етапу Всеукраїнського конкурсу дитячого читання «Книгоманія-2017». 

Учасники ІІІ етапу Конкурсу, учні 6  та 7 класів Витязівської дитячої бібліотеки, Верхньоінгульської, Кетрисанівської, Златопільської, Червонопільської, Благодатнівської, Веселівської, Рощахівської, Сугокліївської, Олексіївської сільських бібліотек представляли членам журі свої читацькі щоденники, розповідали про улюблені книжки, давали відповіді на тестові завдання та проявляли власну креативність та винахідливість. Серед учнів 6 класів перемогу в ІІІ етапі та звання «Суперчитач району» отримала учениця Кетрисанівської загальноосвітньої школи Сушко Руслана. В номінації 7 класів звання найкращого читача району виборола учениця Златопільської загальноосвітньої школи Асатрян Аврора. Переможці нагороджені почесними дипломами Конкурсу та візьмуть участь в IV обласному етапі в м.Кропивницький.

субота, 1 квітня 2017 р.

Всеукраїнський тиждень дитячого читання в Бобринецькій районній дитячій бібліотеці




Тиждень дитячого читання був започаткований у 1943 році письменником Львом Кассилем (тоді він мав назву Книжкові іменини). Тож, цього року дитячому святу виповнюється  74 річниця.
З 1944 року Тиждень став Всесоюзним. В окремі роки всесоюзні заходи відбувалися в одному місті. У 1945 році перший Тиждень відбувся в Києві, його гостями були Петро Панч, Микола Бажан, Іван Багмут. З 1946 року Тиждень масово святкується регіонами України.  
До речі , Бобринецька районна дитяча бібліотека заснована того ж 1946 року.
І хоча протягом десятиліть останній тиждень березня неодноразово змінював назву (Книжкові іменини, Тиждень дитячої та юнацької книги, Тиждень дитячого читання), він був і лишається святом дитячого читання, святом, яке має на меті познайомити дитину з книгою. Дотримуючись традицій, Всеукраїнський тиждень дитячого читання щорічно стартує в кінці березня, напередодні Міжнародного дня дитячої книги. Цього року тиждень проходив в бібліотеках Кіровоградської області з 20 березня по 2 квітня. У ці дні в районній дитячій бібліотеці відбувалися різноманітні заходи, спрямовані на популяризацію серед дітей читання, книги і бібліотеки як скарбниці знань, було весело та гамірно. Відкриття Тижня розпочалося з літературного свята «Чит@й та світ пізнавай» та виставкою книг за читацькими формулярами «Ми прочитали. Сподобалось! Прочитай і ти!». До книгозбірні завітали учні 1-4 класів загальноосвітньої школи №4, які поділились своїми враженнями про прочитані книги сучасних українських письменників, розгадували листи від літературних героїв, грали в ігри та здійснили захоплюючу подорож бібліотечними лабіринтами. Діти подарували бібліотеці креативні закладини для дитячих книг виготовлені власними руками. Всі присутні  отримали гарний настрій та масу позитивної книжкової енергії.

Протягом Тижня користувачі-діти брали участь у пізнавальній грі «Казка + пригода = читаємо з насолодою», презентації періодичних видань «Журнал читаєш – Всесвіт пізнаєш», розмові у дружньому колі «Твій вільний час і книга». На завершення Тижня до бібліотеки завітали вихованців дитячого садочка «Ромашка», які подорожували бібліотекою на віртуальному потязі, грали в ігри, вибирали книги для прочитання вдома та зареєструвалися новими читачами бібліотеки.

Сподіваюсь, книги завжди будуть добрими супутниками дітвори.

четвер, 23 березня 2017 р.

ВІДБУЛИСЯ РАЙОННІ ЗМАГАННЯ ІЗ ФУТЗАЛУ


17 березня 2017 року на базі ДЮСШ “Чемпіон” згідно календаря проведення спортивно-масових заходів відділу освіти, молоді та спорту райдержадміністрації було проведено районні змагання із футзалу серед учнів загальноосвітніх закладів Бобринеччини.
У змаганнях взяло участь 8 команд в загальній кількості 40 учасників.
За підсумками змагань, команди досягли наступних результатів:
1 місце серед молодших школярів – Кетрисанівська ЗШ; 2 місце – Чарівненська ЗШ; 3 місце – Златопільська ЗШ; 4 місце – Костомарівська ЗШ; 5 місце – Олексіївська ЗШ; 1 місце серед учнів середніх класів – Павлогірківська ЗШ; 2 місце – Кетрисанівська ЗШ; 3 місце – Златопільська ЗШ.
Команди-переможці нагороджені Грамотами відділу освіти, молоді та спорту райдержадміністрації.